Хімічна культура школяра

     Головною тенденцією сьогодення є трансформація природничих наук, у тому числі хімії, з обов’язкових фундаментальних дисциплін у засоби культурного і соціального розвитку особистості. Основним протиріччям сучасної хімічної освіти є протиріччя між значними темпами збільшення кількості інформації та обмеженими можливостями дитини до її засвоєння в умовах жорсткого лімітування кількості годин на вивчення хімії. Інша проблема, що потребує вирішення – це формування адекватної хімічної ідеології в суспільстві. Адже різнісуспільні групи мають полярне бачення ролі хімії в розвитку людства: з одного боку хімічна наука і промисловість виступають як рушійна сила поступального розвитку людства та , з другого боку, хімія сприймається як джерело всіх проблем людини.

З метою виявлення рівня знань по питанню прикладного застосування хімії та власного відношення до цієї науки на перших уроках хімії у 7-х класах проводиться опитування, результати якого практично однакові щороку:

· 50-60% школярів вважають «Хімія приносить лише шкоду»;

· 20-30% школярів вважають « Без хімії наше життя неможливе»;

· до 10% школярів вважають « Хімія необхідна, але її використання потребує зваженого підходу»;

· до 10% школярів не можуть сформулювати своє відношення до хімії.

      Виходячи з отриманих результатів, можна зробити наступні висновки: учні не мають системних та достатніх знань про роль хімії у нашому житті; джерелом інформації для школярів є телебачення та популярна преса, які дуже часто не зовсім « хімічно»  компетентні.

      Саме тому, метою кожного уроку хімії  є задоволення соціокультурних та освітніх інтересів ліцеїстів, незалежно від обраного профілю навчання; формування  хімічної грамотності у кожного школяра  і , опосередковано, у громади в цілому.

     Хімія посідає центральне місце серед наук про природу і володіє надзвичайною творчою силою. Унікальність хімії полягає в тому, що вона не тільки вивчає те, що дано природою, але й сама створює для себе нові й нові об'єкти дослідження.

      Іскра зацікавленості проскакує на першому уроці хімії, коли семикласник вперше переступає поріг таємничого кабінету хімії. Вчитель хімії, як справжній чарівник, має змогу перетворити цю тендітну іскорку у справжній факел знання , розуміння і творчості. Учні 7-го класу , в силу своїх психофізичних особливостей, мають найбільш чутливу образну пам'ять.  І тут у нагоді педагогу стає наочність (звичайні плакати, мультимедійні презентації) та хімічний експеримент ( як звичайний, так і віртуальний). На даному етапі навчання дуже важливо організувати плідну співпрацю всіх учасників  навчально-виховного процесу. Вивчаючи у 6 класі  інформатику, школярі навчилися створювати презентації і ці навички варто використати на уроках хімії. Семикласникам важливо показати власні уміння, адже таким чином вони самостверджуються. На уроках хімії у 7-х класах Технологічного багатопрофільного ліцею ім.. Артема Мазура існує практика «Хімічної інформаційної хвилинки» . Спочатку учні презентують цікаві історичні факти або інформують про ті чи інші речовини. Згодом діти стараються знайти хімічні цікавинки у засобах масової інформації та оцінити її коректність з точки зору хімічної науки. Звісно, на цьому оціночному етапі не обійтись без допомоги вчителя, яка згодом зменшується пропорційно накопиченню фактичних знань з хімії.

      Для учнів 8-9 класів Технологічного багатопрофільного ліцею пропонуються допрофільні курси «Хімія і медицина» та «Світ хімії та ми». Саме такі курси дозволяють удосконалити навички групової і самостійної роботи, дають більше простору для реалізації творчого потенціалу кожного школяра. Найкращі результати , з досвіду вчителів хімії ТБЛ, приносить застосування проектних технологій. Особливо вдалі проекти учні презентують під час проведення традиційних Днів хімії у ліцеї. Здобуті знання не тільки допомагають у навчанні і дозволяють зорієнтуватись щодо профілю подальшого навчання , а і формують хімічну культуру школяра.

      Організація профільного навчання в Технологічному багатопрофільному ліцеї ім. Артема Мазура має свої особливості. На базі трьох 10-х класів формується  сім профільних груп різного напрямку. Тому робота на уроках в класі має свої особливості. Адже в одному класі навчаються філологи, дизайнери, інформатики, хіміки та історики. Особливу увагу учні звертають на профільні предмети, нехтуючи іншими дисциплінами. В таких умовах  важко працювати і педагогам, і школярам. Одним з способів розв’язання цієї проблеми є організація вчителем такого освітнього простору, у якому можлива реалізація творчого потенціалу кожної дитини та максимальне задоволення освітніх інтересів. На перший план виходять нестандартні форми проведення уроку. Найбільш результативними в даній ситуації є уроки-конференції. На таких уроках є можливість розглянути речовини та хімічні явища з професійно різних точок зору. Непогані результати дають уроки-диспути  та уроки-практикуми. На початку роботи в старшій профільній школі групи формуються за профільною ознакою, поступово переходимо на змішані різнопрофільні групи.

      У формуванні хімічної культури учнівської громади ліцею надзвичайно великий вклад учнів профільних груп 10-го та 11-го класів. Хіміко-біологічний профіль навчання обирають діти, що визначились з подальшим напрямком навчання; найчастіше це медицина, фармація, ветеринарія, хімія або біологія в класичних університетах. Саме ці школярі займаються науковою роботою та активною просвітницькою діяльністю. Години хімії для молодших школярів, усні журнали різноманітної тематики, екологічні конференції – ось неповний перелік заходів, що проводяться в стінах навчального закладу.

      Така система роботи в Технологічному багатопрофільному ліцеї з загальноосвітніми класами ім. Артема Мазура м. Хмельницького приносить свої  позитивні результати:

·              зростає рівень навчальних досягнень учнів з хімії (моніторинг навченості);

·              щороку збільшується кількість учнів, що обирають хіміко-біологічний профіль навчання;

·              формується система відповідального відношення до себе: підримуються принципи здорового харчування, зменшується кількість дітей з шкідливими звичками (результати анонімних опитувань);

·              підвищується рівень екологічної та загальної хімічної культури

 ( тестування, опитування, аналіз участі у позакласній роботі).